Статті та есе

Як виросла «Смерічка»

ВІА «Смерічка»

Перший великий успіх ансамблю «Смерічка» принесла пісня «Горянка», написана його керівником Левком Дутковськім. Темпераментна, жива, вона поєднала у собі звучання народної закарпатської мелодії з сучасними ритмами, і прозвучало це свіжо й оригінально. Подібний досвід не новий на нашій естраді. І все-таки він не вичерпаний. Кожна народна пісня або мелодія, близька до неї, у звучанні сучасного ансамблю не буде схожа на інші, якщо яскраво і вірно висловить темперамент і духовний склад свого народу.

Близько 10 років минуло з того часу, як Л. Дутковський організував в прекрасному містечку Вижниця ансамбль «Смерічка», що російською означає «ялинка» (В оригіналі стаття написана російською мовою. — Ред.). Його учасниками стали хлопці з різними музичними захопленнями. Та все ж тяжіння до народної пісні перемогло. Всіх хвилювало питання: як до неї доторкнутися, як зробити, щоб голос її не втратив первозданної краси?

Своєрідний стиль виконання і трактування фольклору привабили мене, коли я вперше почув ансамбль на сцені. У «Смерічку» я приніс свої перші пісні.

Після телевізійного конкурсу «Молоді голоси», на якому «Смерічка» стала лавреатом, ансамбль знімався у фільмі «Червона рута», разом з Софією Ротару їздив у концертні поїздки і, нарешті, вийшов на професійну естраду.

Підготовка кожної нової програми, учасником якої іноді буваю і я, відбувається завжди у сперечаннях, що часом переростають у жаркі дискусії про репертуар та аранжування. Це мене радує, тому що саме така вимогливість колективу дає можливість зберегти своє творче обличчя серед безлічі різних вокально-інструментальних ансамблів.

Володимир Івасюк

Журнал «Кругозор» №3

1977