Статті та есе

З дому Івасюків

Цей дім наповнився чарівною музикою в 1971 році — в будинок №40 на розі вулиць Маяковського й Шевченка переїхала родина Івасюків. На той час батько, Михайло Григорович, був відомий в Україні як фольклорист, письменник, науковець. А його сина Володю, без перебільшення, знав увесь світ. Бо «Червона рута» й «Водограй» лунали на просторах від Карпат до Курил, їх співали в Європі та Америці й розуміли без перекладу. Двері їхнього помешкання завжди були відчинені для всіх, хто шанував творчість. Коли Володимир переїхав до Львова, отчий дім для нього був найдорожчим місцем.

Злодійка-доля вкрала у нас Володимира, коли йому було всього 30. І ті, хто нізащо не повірив би обмовам і брехні власть імущих, для кого Володимир Івасюк назавжди залишиться світочем української культури, прагнули повернути людям його силоміць замовчувану творчість. Так у 1995 році в родинному помешканні Івасюків започаткував свою діяльність Меморіальний музей Володимира Івасюка.

Сьогодні двері музею також відкриті для всіх. Всього за 8 років тут побували не лише чернівчани чи кияни й харків’яни — творчому генію Володимира вклонилися гості з Австрії, Голландії, Японії, Канади, Чехії, Сполучених Штатів Америки…

Без сумніву, Івасюки — син, батько — то постаті загальноукраїнського масштабу, їхня творчість, талант, праця служили Україні, коли вони були живі, служать Україні й сьогодні. Вони залишили нашому народові дивовижні скарби — слово й пісню. Маємо чим пишатися, що вивчати, маємо кого брати за взірець.

Зрозуміло, сьогодні не всі мають можливість прийти в цей Дім — із багатьох причин. А навіть коли прийдуть — чи ж можна за короткий час відвідин осягнути побачене? За один раз з-понад 11 тисяч експонатів побачите дещицю. Але ж яку! Автографи безсмертної «Балади про мальви» й портрет Оксани Івасюк роботи Володимира, офіцерську пілотку, яку молодому композиторові подарували моряки Севастополя, його рибальський реманент і годинник, за яким Володя звіряв час… В робочому кабінеті композитора — його рояль, на якому творилась «Червона рута»… Бібліотека письменника Михайла Івасюка, рукописи його творів, листи родини… І світлини, на яких залишився прекрасний образ юнака, без чиїх пісень вже й не уявити України. Тож варто прийти сюди, щоб осягнути велич найдостойніших, якими були батько й син. Дім Івасюків і сьогодні — це Дім Творчості, натхнення, високої духовності — тепер для нас усіх.

З книги відгуків

Прекрасний і такий потрібний музей! Велика дяка працівникам, які нині, незважаючи на всі біди, бережуть скарби нашої культури і пам’ять про її творців.

Ірина Калинець

* * *

З великою приємністю і щасливим відчуттям ми відвідали цю святиню сучасної української історії і культури. Дякуємо усім тим, що так гарно утримують для майбутніх поколінь пам’ять про Івасюків.

Марта Богачевська-Хом’як і Ростислав Хом’як (Вашингтон)

* * *

Дуже важко бачити світ Володимира Івасюка без нього. Моя любов до Тебе і шана. Сподіваюся, що Господь згадає Тебе в царстві своїм.

Віктор Ющенко

Парасковія Нечаєва

Книжка «Безсмертна тінь великих душ»

2004