Книжки про Володимира Івасюка та пісенники

Світ пісенної краси

У вінок пам’яті

Експозиційні матеріали лише частково відтворюють послідовну роботу, яка проведена в Україні із вшанування пам’яті легенди, совісті і душі сучасної української естрадної пісні, нашого великого співця, — в Чернівцях і у Вижниці на будинках, в яких жив Назарій, на Вижницькому будинку культури, де він співав, встановлено меморіальні дошки, проведено згідно з його волею в Палаці культури «Україна» концерт, але вже світлої пам’яті Назарія, без нього. У Чернівцях відбувся телемарафон «366 хвилин з Н. Яремчуком», іменем митця названо вулиці, його ім’я присвоєно Вижницькій школі-інтернату, де навчався Назар до 1967 року. Тут створено першу музейну кімнату…

Заповідною територією у Вижниці на вул. імені Назарія Яремчука, 45 стала родинна садиба із хатою-музеєм співака. Тут гостей звідусюд зустрічає його сестра Катерина. А у Чернівцях щороку до дня народження співака — 30 листопада — проводяться у філармонії фестивалі ресторанних ансамблів, у м. Снятині, що на Івано-Франківщині, — популярні обласні пісенні фестивалі-конкурси «Я піснею вернуся до життя», а у сільськогосподарському технікумі діють студентський молодіжний клуб його імені та відкрито музейну кімнату, у Тернополі його іменем названо школу, про нього написано пісні. На кожному концерті пісню пам’яті Назарія Яремчука «Яворина» (муз. С. Гіги, сл. С. Галябарди) слухають стоячи, бо туга за великим співаком і вдячність йому не минають.

Наша друга за часом створення, але єдина найповніша за пам’ятками музейна експозиція в речах і документах кличе кожного долучитись до першовитоків, причаститись із цілющого пісенного джерела, виплеканого талантом і невсипущою працею багатьох поколінь нашого народу, пісенних зірок сучасності… Експонуються віршовані, прозові літературні посвяти пам’яті Н. Яремчука, зокрема, книги «На вістрі полум’я свічі» поетеси-тернополянки Марії Патей-Братасюк, «Назарій Яремчук. Я піснею вернуся до життя» Ярослави Кибіч, а також впорядкована дружиною співака книга «Назарій Яремчук. Поклич пісні до мого серця», в якій надруковані щоденники, вірші, спогади. Представлені також численні пресові матеріали, світлини останніх миттєвостей його буття серед нас.

Перший Всеукраїнський фестиваль української естрадної пісні, заснований Левком Дутковським та начальником Вижницького районного відділу культури Іваном Дрончуком, відбувся 21–22 вересня 1996 р., знову зібрав у Вижниці на вшанування пам’яті Н. Яремчука, а також популяризації розвитку української естрадної пісні, виявлення і підтримки молодих талановитих співаків та на виконання програми Президента України «Діти України» пісенних побратимів Назарія, які вже без нього тримають пісенне небо України, і початкуючих співаків — переможців конкурсів майже з усіх областей України. Широко представлені оригінальні матеріали показують високий рівень організації роботи всіх служб фестивалю при активному сприянні облрайдержадміністрацій, народних депутатів України.

Експонуються привітання учасникам фестивалю Президента України, численні афіші, фотографії учасників і переможців, листи, запрошення…

Згідно зі сценарним планом, розробленим мистецьким керівником та головним режисером фестивалю, головою обласного мистецького фонду імені Н. Яремчука, заслуженим артистом України Левком Дутковським, величаво відкрив фестиваль піснею «У Карпатах ходить осінь» народний артист України, легендарний метр сцени Дмитро Гнатюк. Саме 25 років перед цим вона була вперше представлена світу у виконанні «незамінних ніким», за словами Л. Дутковського, дуетом Н. Яремчука і В. Зінкевича

Вражало велелюддя фестивалю, величезне дзеркало сцени, проектування на екран відеозапису концерту Н. Яремчука, з якого він ніби зійшов з небес, щоб співати у Вижниці на храмовому святі…

На I фестивалі української естрадної пісні імені Назарія Яремчука у празник Різдва Діви Марії у Вижниці дует «Писанка» вплів у вінок слави незабутнього ансамблю «Смерічка» і свою квітку подяки. Оксана Савчук була ведучою фестивалю разом із «смеречанкою» Мирославою Єжеленко та Василем Ілащуком. Тут щемно і незабутньо зринали у пам’яті і той далекий 1975 рік, коли під крилом «Смерічки» у зеніті її слави, під час зйомок естонськими кінематографістами у Карпатах фільму «Виступає «Смерічка» під керуванням Л. Дутковського» версталась на плівку величава краса колиски ансамблю, саме тоді малий Іванко Кавацюк награв на цимбалах для фільму гуцульські мелодії. Згадувались і спільні із «Смерічкою» концерти на фестивалі у Сопоті, коли дійшли згоди з Назарієм про великі можливості цимбалів в епоху синтезаторів. А вже під час спільних гастролей 1993 року в Канаді і США Н. Яремчук під супровід цимбалів Івана незабутньо виконував старовинний стрілецький романс. А ще… були плани і захоплення Назарієвою справжністю, совісністю як у житті, так і на сцені, унікальним голосом, красою душевною і вродливою зовнішністю. Вражали його простота без «зірковості», постійне бажання допомогти з любові до людей… а найперше єднання його з усіма за найвищою для нього цінністю кожної людини — за любов до України. Саме Назарій схвалив вибір дуетом «Писанка» духовної пісні, бо з того дива йде у світ щира вічна потреба доброго спілкування дитинства і традиції.

22 вересня фестиваль вшановував переможців конкурсу: володарку гран-прі Інессу Машевську з Одеси. В її виконанні віртуозно прозвучала тут пісня «Весна» на вірш В. Сосюри «Так ніхто не кохав». Їй було вручено пам’ятний приз імені Н. Яремчука, який виготовив із бронзи В. Дутка. Відзначено було також лауреатів В. Кравченка з Фастова, Ц. Савка зі Львова, О. Лакатош з Ужгорода та О. Савченко з Кривого Рога, дипломантів конкурсу Л. Тимчук з Чернівців, Д. Баннова з Тернополя, О. Пекун, О. Березюк з Києва, І. Томачинську з Новоукраїнки Кіровоградської області. В експозиції музею зберігається аудіокасета із записом пісень лауреатів конкурсу — учасників всеукраїнських гастролей в рамках Національної програми «Діти України».

За підсумками конкурсу було відзначено призом глядацьких симпатій Дениса Барканова (відрадно, що саме він 1999 року на музичному конкурсі імені В. Івасюка, що відбувся в Києві, виборов перше місце, а гран-прі не визначалось) із Харкова, який виконав пісню на слова поета, тоді начальника управління культури Харківської області, О. Марченка, композитора В. Гортикова «Злітаються солов’ята», що надзвичайно схвилювала присутніх:

Де рідний Черемош
Та Виженка дзвінка
Злили співучі хвилі воєдино,
Назарій восени
Всіх юних солов’ят
Із вирію скликає на гостину.

Де яблуні і мед
Та хліб на рушнику
У храмі освятили добрі люди,
Знов пісня молода
Злітає в білий світ
І хай вона відлунює повсюди.

Приспів:

Добридень, Яремчук!
Господь тебе почув,
Як солов’їне серце України.
Добридень, Яремчук!
Зі сходу я лечу
На поклик твій у сонячну долину.

Проникливі слова пісні звучать, певною мірою, відповіддю, згодою, схваленням, підтримкою Назарового щирого устремління, його життя бачити у мирі та злагоді єдину крону розлогого родового дерева України.

Під час грандіозного вечірнього шоу на стадіоні у Вижниці було вручено нагороди переможцям, свідоцтва «Почесний громадянин Вижниці» народному артистові України Василю Зінкевичу, заслуженому артистові України, композиторові Левку Дутковському.

Завершився фестиваль у празник Різдва Діви Марії кантатою «Діво Маріє, сохрани нам Україну» (слова і музика Л. Дутковського), яку виконували зірки української естради Мирослава Єжеленко, Олег Шак, Іво Бобул, Алла Кобилянська, Ані Лорак, Василь Данилюк, Олександр Тищенко, всі учасники фестивалю, серед яких і сини Назарія Яремчука Дмитро і Назарій, дует «Скриня» у складі Марії і Володимира Лобураків, які на фестивальній хвилі заявили про себе, відкривши у майбутнє вартісне «віко» рідних українських пісенних традицій. Упродовж насиченого мистецькими турботами життя заслужені артисти України Марія і Володимир Лобураки пропагують українські народні пісні, стали лауреатами II фестивалю «Червона рута», в 1993 р. — лауреати Міжнародного фестивалю «Доля» в Чернівцях, у 1994 р. — лауреати фестивалю музики «Веселка» в Угорщині, переможці радіофестивалів «Пісня року», «На хвилях Світязя», впорядкували в 2005 році пісенник «Народна скарбівня», співають авторські та пісні Володимира Івасюка. Ними ж виконано надважливу роботу — впорядковано і видано 2001 року альбом з передмовами легендарної співачки С. Ротару, а також поетеси з багатим поетичним та пісенним доробком Т. Севернюк про музичну творчість земляка, композитора В. Михайлюка «Пісенний килим Василя Михайлюка», всесвітньо відому пісню «Черемшина» (на слова Миколи Юрійчука), яку, як і інші пісні з його вагомого спадку, вони співають у різномовних залах. Переконливо прозвучав на фестивалі і дует «Писанка». Вже після фестивалю Л. Дутковський рекомендував «Писанку» священику Валерію Сиротюку як чудових виконавців духовних пісень, котрі з легкої його руки, як кажуть у народі, дотепер підкорюють світ далеко поза Україною неповторним сценічним дійством.

Минають дні й роки і вже сценічні обшири за генетичною спадщиною, яку треба вигранити, опанували величним фестивалем естрадної пісні «Родина» заслужені артисти України брати Дмитро і Назарій Яремчуки після закінчення навчання у Національній музичній академії м. Києва. Назарій пише музику різних жанрів. У 2000 році співак Дмитро Яремчук став володарем гран-прі міжнародного фестивалю «Доля», а пізніше отримав першу премію «Золотий шлягер» на міжнародному фестивалі-конкурсі у Білорусії. Вони успішно виконують також пісні з батькового репертуару: «Ти у вікні», «Білі лілеї», «Родина» та інші. Упевнено заявила про себе їхня сестра Марійка Яремчук ніжними ліричними піснями, які виконував батько особливо хвилююче: «Килим з маків», «Ліхтарики». Під час навчання у Чернівецькій гімназії №4, яку закінчила з медаллю, успішно опановувала програму музичної школи, навчалась премудростям образотворчого мистецтва та хореографії. Участь у дитячих фестивалях принесла їй звання лауреата, одночасно стає володаркою призу глядацьких симпатій на I Всеукраїнському конкурсі сучасної релігійної пісні. З 2000 року вона — багаторазовий лауреат: Всеукраїнського фестивалю мистецтв, редакційного конкурсу газети Верховної Ради «Голос України», у 2001 році — Всеукраїнського товариства «Просвіта», у 2002 році — фестивалю дитячої та юнацької творчості «Надія України», фестивалю «Слов’янський базар» у Вітебську, у 2003 році — лауреат — за перше місце серед ведучих — міжнародного фестивалю дитячої та юнацької творчості в Артеку, у 2001, 2002, 2005, 2006, 2007 роках — Всеукраїнських фестивалів сучасної і популярної музики «Шлягер року», у 2007 році — Всеукраїнського телевізійного конкурсу «Крок до зірок», а також у 2009 році пройшла відбірковий тур «Нова хвиля» у Москві. В репертуарі юної співачки пісні сучасних українських та зарубіжних композиторів, співає твори з репертуару батька Назарія Яремчука — на музику О. Злотника «Родина», В. Івасюка — «Жовтий лист», «Червона рута», «Водограй» тощо. Марійка Яремчук пише власні пісні про школу, дружбу, кохання, опановує музичні висоти в Київській муніципальній академії естрадного і циркового мистецтва та в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича на факультеті історії, політології та міжнародних відносин заочно.

Натхненною любов’ю до чарівного світу пісні, легендарного шляху становлення сучасної української естрадної пісні — її яскравих зірок — з витоків у Карпатському краї до світового визнання означені меморіальні пам’ятки — автографи любові — першої виставки мистецької лабораторії тепер народного артиста України, засновника ансамблю «Смерічка», композитора Л. Дутковського

Без перебільшення, раритетами стали, з першої починаючи, — афіші з повідомленнями про концерти прославленого ансамблю. Левко Тарасович передав Чернівецькому краєзнавчому музею всі афіші ансамблю, зібрані ним, що склало унікальну колекцію з історії «Смерічки».