Страницы памяти Владимира Ивасюка

Роки твої — свічада велемовні —
щодня зі мною розмовляють.
В їх голосі — луна дитинства,
немов дзвінке послання в вічність.

Дякую тобі за дивний голос,
як жайвір небу дякує за вроду,
яка манить його у високості.

Листи твої — чарівні партитури —
щодня зі мною розмовляють.
В тій мові — вихори юнацтва,
подібні до розливів скрипки.

Я дякую за ту благословенну мову,
як дякує трава дощам за співи,
що розворушують діброву спраглу.

Книжки твої — джерела кришталеві —
Щодня зі мною розмовляють.
У них живе любов бентежна,
що ошляхетнює слова буденні.

Я дякую за ту любов пречисту,
як дякує дуб сонцеві за силу,
яка стрясає жолуді достиглі.