Песни и стихи памяти Ивасюка

Не звезды падают с небес,
Звезды уходят в небеса…

Мелодии, которые всегда будут с нами

Мелодії, що завше будуть з нами

Мелодии, которые всегда будут с нами

стихи: Михаил Рогатинский

Ти чистим ангелом, мов вранішня роса,
Прийшов до нас… Від тата і від мами.
А може, то від Бога тії чари, та краса?
В мелодіях отих, що завше будуть з нами.

О, як чарівно і як радісно було,
Коли пісні ти засівав по Буковині.
Співали їх щодень і місто, і село
По всій знедоленій, по нашій Україні.

І вже здавалось, що ніхто, ніяка сила
Спинить не в змозі плин ріки живої.
Що водограєм розгортала пісні крила…
Та вперто гнала доля час біди лихої!

Мов дикий грім посеред снігу хуртовини
Дістав дракон червоний світлого чола.
Вгризалась звістка в мозок кожної людини.
Гебістів тіні розповзались в пітьмі зла.

О, як же сумно, як боляче настало,
То рушив люд на Личаківський плай.
Не тільки Львів, землі нутро ридало…
Дай пекла нелюдам! Даруй розп’ятим рай!

Ти в вічності розтав, жорстокий світ покинув,
Залишив в спадщину пісні, мов рути цвіт.
Доробок твій жайвором у небо зринув,
Над полем мрій, над морем сивих літ.

Тобі, співцю Карпат, поету Буковини,
Кладу у п’єдестал вірша сумне каміння.
Життя своє поклав на вівтар України,
Заради всіх чеснот і нашого прозріння!

Пройдуть роки, води життя спливе багато.
Сумні години болю загоїть лікар-час.
Та чистий образ твій ми збережемо свято,
А твої пісні будуть завжди поміж нас!