Страницы памяти Владимира Ивасюка

О, смерте, ти вже по талантах
Перевиконуєш свій план…
Пішли від нас не доспівавши —
НАЗАР, ВОЛОДЯ ТА ІВАН.

Ранковий цвіт косою стято…
Збіднів без них мистецький лан,
Бо то ж були опришки духу —
НАЗАР, ВОЛОДЯ ТА ІВАН.

Короткий вік пророків наших —
Такий від Бога наш талан.
Шнурком пташиним зникли в небі —
НАЗАР, ВОЛОДЯ ТА ІВАН.

Мовчить екран. Німує скрипка.
Утратив голос фортеп’ян…
Печально жевріючі свічі —
НАЗАР, ВОЛОДЯ ТА ІВАН.

Нема вістей із того світу
Про соціальний їхній стан.
Та, певно, й там вони співають —
НАЗАР, ВОЛОДЯ ТА ІВАН.

В небесний хор ця славна трійця
Вплітає наш вкраїнський звук.
Тепер їх більше, бо до трійці
Пристав МИХАЙЛО ІВАСЮК.

Співає трійця буковинська.
Космічний вторить їй орган.
Але очей із нас не зводять —
НАЗАР, ВОЛОДЯ ТА ІВАН.

Єдине шлють нам запитання:
— Чим ви засіяли свій лан?!
І скрушно чолами хитають —
НАЗАР, ВОЛОДЯ ТА ІВАН.

Гордімось, краяни, що на небі
Свій творчий маємо ми клан.
Ще в кого є таке сузір’я —
НАЗАР, ВОЛОДЯ ТА ІВАН?

Для нас їх творчість — засторога
Від рабства, зради і кайдан.
Тож хай святиться славна трійця —
НАЗАР, ВОЛОДЯ ТА ІВАН!