Песни и стихи памяти Ивасюка
Не звезды падают с небес,
Звезды уходят в небеса…
Стрелецкие могилы
Песня эта была написана специально для спектакля театра «Не журись!» «Повеял ветер степной», посвященном украинским сечевым стрельцам, премьера которого состоялась во Львове осенью 1989 года. Кстати, в этом спектакле они впервые в Украине исполнили с «официальной» сцены львовской филармонии запрещенный тогда гимн «Еще не умерла Украина». «Стрелецкие могилы» посвящена также и Владимиру Ивасюку, тем более, что Богдан Стельмах близко его знал и написал вместе с ним несколько хороших песен.
Слово «усусуси», использованное в стихотворении, происходит от аббревиатуры УСС — украинские сечевые стрельцы.
Стрілецькі могили
Стрелецкие могилы
стихи: Богдан Стельмах
музыка: Виктор Морозов
1989
Стрілецькі могили понищено вщент:
Лупали, копали, валили, палили…
Хоча б один хрест чи один монумент —
Немає — пропали стрілецькі могили.
А там українські стрільці січові —
Палкі «усусуси» — юнацтво безвусе…
Франкові онуки — його вартові…
Прости нам за них, милосердний Ісусе…
Бо хто ми, бо що ми без рідних могил?
Ставище безводе, пташище безкриле,
Румовище храму у хаосі брил…
Вернім Україні стрілецькі могили!
Без них наша пам’ять достоту, як мрець,
Як небо беззоре, як море безхвиле.
Таж он Симоненко, Тютюнник, Близнець —
Насипмо над ними стрілецькі могили.
Без них наша совість, як той боягуз,
Що страхом життя своє в’яже безсиле.
Таж он Івасюк, Миколайчук і Стус —
Насипмо над ними стрілецькі могили.
Щохвилі комусь уривається шлях.
Тож дай мені, Боже, — як з праху і пилу
Обернуся знов я на пил і на прах, —
Зведіть наді мною стрілецьку могилу.