Песни и стихи памяти Ивасюка
Не звезды падают с небес,
Звезды уходят в небеса…
И листва кленовая. И скрипка. И — тень…
Автор поэзии Тамара Севернюк писала:
«Когда на Лычаковском кладбище в Львове я впервые стояла возле навечного Володиного Дома, кленовый листок, как тень слезы, черкнул по щеке и вырвал из сердца одну песенную Володину строку: «Спи… На страже бесграничная любовь…»
Тогда и зародился этот стихотворный триптих, который я с любовью кладу среди тихих цветов человеческой памяти о творце».
І листя кленове. І скрипка. І — тінь…
И листва кленовая. И скрипка. И — тень…
стихи: Тамара Севернюк
1
Натомлена гілка над юним чолом,
Земля, заскорузла під бігом крутим.
Поволі відчалює років пором,
І хвилі — мов дим. А там, за димами, обійми доріг,
І все, що ти любиш. І Всесвіт без меж.
І обрій далекий. І отчий поріг.
І всі — ким живеш.
2
Куди нас думи привели?
Про що мовчать печальні плити?
Бездарні спомини, коли
Життя не маєш з ким ділити.
3
Не піддається відчай втрат
Напливам мудрості гіркої,
Хоч, певно, є в згасанні ватр
Огонь снаги неговіркої.
За той хитливий промінець
Хто не хапався в лютім болю?
Бо як повірити в кінець,
Коли ще йдеш по теплім полю.
Снага ще дихає в листві,
Дарма, що віття знемагає.
Ти чуєш доторки живі,
І щось в тобі відімліває…
Немилосердну чорну путь
Кудись відносить димний вітер.
