Пісні та вірші пам’яті Івасюка
Не зорі падають із неба,
Зірки ідуть у небеса…
Стоїть гора…
Стоїть гора…
вірш: Степан Пушик
16.06.1979
Стоїть гора. Горою — поле,
Пшеничне золото кипить.
Та не почує друг ніколи,
Як перепілка просить пить.
Та ходить той пісенний голос
В полях, дібровах… Боже мій!
Він був величний, наче колос
Пшеничний! Дужо-молодий.
Тепер під Львовом ворон кряче,
Ховає очі темний ліс,
І Сам Господь у хмарах плаче
Й соромиться Всевишній сліз.
