Спогади

ВІА «Буковинка»

ВІА «Буковинка»

Восени 1964 року юний Володя Івасюк згуртовує кіцманських хлопців і дівчат з музичної школи і створює вокально-інструментальний ансамбль «Буковинка» — один із багатьох колективів республіки на початку 60-х років. На фортепіано грає його сестра Галина, на скрипці й гітарі — сам Володя, кларнеті — С. Клевчук, баяні — Є. Синько та ин. Солістками стали дівчата Л. Шкуркіна і Л. Сазонова й тенор приємного тембру М. Калинчук.

«Буковинка» виконує твори М. Скорика «Карпати», «Не топчіть конвалій», «Намалюй мені ніч», пісні Володі «У двадцять літ», «Моя пісня», «Ласкаво просимо». Володя звертається до творчості О. Білаша, яка в той час набирає значного розголосу. Ансамбль з успіхом виступає перед молоддю районного центру і колгоспниками, на комсомольських зборах та нарадах передовиків сільського господарства. Молодих виконавців запрошують до Києва на великий концерт «Назустріч 25-річчю возз’єднання Північної Буковини». Вони справляють добре враження на киян, їх знімають на кінострічку, показують по Центральному телебаченню. Успіхи ансамблю зазначають у Москві.

На Буковині починають цікавитися ансамблем, запрошують його до Чернівців, дають змогу виступити там у філярмонії. Обласна газета «Радянська Буковина» прихильно відзначає 21 листопада 1965 року їхній дебют перед чернівчанами із «Моєю піснею».