Спогади
Віктор Шпортько
Народний артист України співак Віктор Шпортько:
— З Івасюком ми планували робити великі справи. Я заспівав від сили три-чотири Володині пісні. Дуже йому подобалося у моєму виконанні «Літо пізніх жоржин» — голосова подача, подих відчуття, інтонація. Приваблювала кантиленна, так звана вокальна рівність голосового звуку. На записах пісень сам диригував. Я був упевнений, що у мене буде миттєвий злет. Володина підтримка для мене була другим творчим диханням. Але передчасна смерть нанівець зруйнувала усі плани… Батько композитора підписав для мене збірочку пісень сина, яка стала учбовим репертуаром для моїх студентів. У кожному з них вишукую індивідуальність. Не сліпе мавпування когось, а власна розкритість. Даю змогу відкрити й для себе незнайому пісню. Наприклад, «Я ще не все тобі сказав». Там діапазон страшенний. Там злет, надрив, емоційний стан, який треба виплеснути з себе. Це Івасюк такий. Від своєї природи, від гір. Це дається від Бога, від джерел. Ще від чогось. У Володі це було.