Эстрадные песни

Возьми с собою мою песню —
Я в нее счастья напел.

Баллада о Викто́ре Хара

Эта песня — о чилийском поэте, композиторе и политическом активисте Викторе Лидио Хара Мартинесе, зверски убитом в 1973 году во время военного переворота в Чили. За эту балладу Владимир Ивасюк получил в 1978 году II премию на Всесоюзном конкурсе молодых композиторов. На конкурсе песня прозвучала в исполнении Василия Зинкевича. Осовремененная версия песни называется «Неволя и поэт».

Балада про Вікто́ра Хара

Баллада о Викто́ре Хара

стихи: Богдан Стельмах

музыка: Владимир Ивасюк

1975

Похмура ніч над Чілі залягла,
Та смерть життя здолати не змогла.
Ще під катами похитнеться трон,
В народу кожна пісня — то патрон.

Приспів:

Стоїть Віктор на лінії вогню,
Шість смілих струн стріляють в солдатню.
Поети на посту —
І пісня не вмира,
Дзвенить крізь ніч густу
Твоя відважна гра.
Дзвени, гітаро, дзвени, гітаро,
О, дзвени, гітаро!

Як воду спрагла нива навесні,
Ввібрав народ усі твої пісні.
А ворогів пісні твої уб’ють,
Уб’ють на світі ненависть і лють.

Приспів.

Нехай у тебе нині рук нема,
Але твоя гітара не німа.
Твоя гітара — автомат,
Бо ти співець, бо ти — солдат.

Приспів.