Эстрадные песни
Возьми с собою мою песню —
Я в нее счастья напел.
Сказка гор
«Сказка гор» на стихи Владимира Вознюка появилась в 1969 году. Но, как это часто бывало, Ивасюк остался недоволен своей работой. Поэтому уже через два года он доработал музыку и «заставил» уже Василия Бабуха написать для песни стихи. В новой версии «Сказка гор» стала «Миром без тебя», которой и судилось разлететься по миру. Но и «Сказка гор» не осталась без внимания, ее записала и исполняла певица Лидия Видаш.
Обращает на себя внимание тема песни. Композитора волновали тайны Карпатского ветра. Путешествуя по горам, он искал не только чар-зелье червону руту, но и искал встречи с этим загадочным персонажем. Ивасюк не оставил этот образ и реализовал свой замысел позже в песне «Колыбель ветра».
Казка гір
Сказка гор
стихи: Владимир Вознюк
музыка: Владимир Ивасюк
1969
Хочеш, розповім я казку гір?
Все в ній — щира правда, ти повір.
Мати казку цю мені дала,
Я її з дитинства принесла.
Десь в дібровах гір долина є,
В ній стрімкий потік зі скелі б’є.
А поміж смерек колиску звив
З білого туману цар вітрів.
Приспів:
Там кожен вечір чути спів —
В колиску вітер прилетів.
Складає вітер в ній пісні,
Я часто чую їх ві сні.
Ми здолаєм стежку гір круту
І знайдем в лісах долину ту.
А затихне гомін полонин —
Подарує вітер пісні плин.
Приспів:
Там кожен вечір повна чар
Зліта колиска аж до хмар.
А вранці шепчуть гони трав —
Нам вітер нову пісню склав.
Нам вітер пісню склав.
Нам вітер пісню склав.
Нам вітер пісню склав.
