Страницы памяти Владимира Ивасюка

Перший сніг нагадає мені сивини памороззю,
Нагадає мені, що вплелася вона у волосся.
Відчиняє зима свої білі холодні ворота,
І немає від них, і не буде від них повороту.

Приспів:

Та настане година, і спогад розвіє печалі
І розквітне весна, коли пісня бринітиме далі.
І всміхнеться вона знов промінням блакитним до тебе,
Неосяжно високе і радісне юності небо.

Перший сніг — оповісник терпкої задуми і туги.
Перший сніг над усім. Та нема ще морозів і хуги.
Він розтане іще, не зав’ялить зеленого листу,
Тільки молодість він назавжди виряджає іскристу.

Приспів.