Естрадні пісні

Візьми з собою мою пісню —
Я в неї щастя наспівав.

Аве, Марія

Пісня «Аве, Марія» — ранній твір Володимира, хоча дописаний був вже у львівський період життя композитора. Надруковано пісню в збірці «Моя пісня» під назвою «Елегія для Марії». Тоді ще не могли сприйняти таку назву, яку дав автор. Михайло Івасюк вважав «Аве, Марію» чи не найкращою піснею серед юнацьких творів свого сина — яскравомелодійною і високопоетичною своїм змістом. Тему цього твору Володі навіяла одна з поезій Максима Рильського:

В симфонії дивній
Весняної ночі —
Я чую твій шепіт,
Що кличе мене.
І серце у грудях
Співати так хоче,
Люба Маріє!

Це не просто пісня — пісня-молитва. Володя проникся образом Мадони, як України, як жінки-українки, розумінням України як втілення духу Марії.

Аве, Марія

вірш: Володимир Івасюк

музика: Володимир Івасюк

1965

Мадонні незнаній
Віками лунали
Органні хорали
В густі небеса.
А я тебе знаю,
Тебе я кохаю,
Люба Маріє!

Приспів:

Вийди, моя мила,
Все нічка накрила,
Тільки місяць і зорі
В блакитному морі
Чекають на тебе,
Чекаю і я.

Долею стань, мила,
Піснею стань, мила,
І хай вітряна осінь
З димовими косами
В танку нас кружляє,
Як двоє птахів.

В симфонії дивній
Осінньої ночі
Я чую твій шепіт,
Що кличе мене.
І серце у грудях
Співати так хоче,
Люба Маріє!

Приспів:

Я приніс, Маріє,
В очах свої мрії,
Щоб віддать їх, кохана,
Мов проліски ранні,
Тобі, незрівнянній,
Єдиній, тобі.

Долею стань, мила,
Піснею стань, мила,
І хай вітряна осінь
З димовими косами
В танку нас кружляє,
Як двоє птахів.