Естрадні пісні

Візьми з собою мою пісню —
Я в неї щастя наспівав.

Казка гір

«Казка гір» на вірш Володимира Вознюка з’явилася у 1969 році. Але, як це часто бувало, Івасюк залишився незадоволений своєю роботою. Тому вже через два роки він допрацював музику і «змусив» вже Василя Бабуха написати для пісні вірш. У новій версії «Казка гір» стала «Світом без тебе», якій і судилося розійтися світом. Але й «Казка гір» не залишилася без уваги, її записала і виконувала співачка Лідія Відаш.

Звертає увагу тема пісні. Композитора бентежили таємниці Карпатського вітру. Мандруючи горами він шукав не тільки чар-зілля червону руту, але і шукав зустрічі з цим загадковим персонажем. Івасюк не покинув цей образ і реалізував свій задум пізніше у пісні «Колиска вітру».

Казка гір

вірш: Володимир Вознюк

музика: Володимир Івасюк

1969

Хочеш, розповім я казку гір?
Все в ній — щира правда, ти повір.
Мати казку цю мені дала,
Я її з дитинства принесла.

Десь в дібровах гір долина є,
В ній стрімкий потік зі скелі б’є.
А поміж смерек колиску звив
З білого туману цар вітрів.

Приспів:

Там кожен вечір чути спів —
В колиску вітер прилетів.
Складає вітер в ній пісні,
Я часто чую їх ві сні.

Ми здолаєм стежку гір круту
І знайдем в лісах долину ту.
А затихне гомін полонин —
Подарує вітер пісні плин.

Приспів:

Там кожен вечір повна чар
Зліта колиска аж до хмар.
А вранці шепчуть гони трав —
Нам вітер нову пісню склав.

Нам вітер пісню склав.
Нам вітер пісню склав.
Нам вітер пісню склав.