Естрадні пісні
Візьми з собою мою пісню —
Я в неї щастя наспівав.
Пісня буде поміж нас
«Пісня буде поміж нас» присвячена поетесі й письменниці Галині Тарасюк. Володимир із нею познайомився восени 1970-го року. У той час він уже працював над цим твором. Якось сестра Галя послухала один куплет і поцікавилася у брата, про кого це. Він різко відповів, що про Галю і попросив не заважати. Тоді сестра збагнула — Галина ж гарна, до того ще й гостроязика. Володя сам про неї часто говорив. Казав, що її прізвище — добра рима до його прізвища. Коли у жовтні Тарасюк запросила Володю на свій день народження, він переживав, бо не мав що їй подарувати. Хотів же подарувати щось дуже гарне, а пісня ще не була закінчена.
«Пісня буде поміж нас» написана одночасно зі «Світом без тебе». Твори тісно пов’язані ідейно та психологічно. Вони залюбки виконувалися окремими артистами й цілими ансамблями і не втратили своєї актуальності донині. Це пояснюється тим, що в їхньому тексті й мелодії є сильний заряд народної пісенності, яка надає їм мелодійності, задушевності, емоційності. Це особливо виразно у творі «Пісня буде поміж нас», де приспів — коломийки та коломийкові варіації.
Пісня буде поміж нас
вірш: Володимир Івасюк
музика: Володимир Івасюк
1971
Пролягла дорога від твоїх воріт
До моїх воріт,
Як струна.
То чому згубився твій самотній слід —
Знаєш ти одна,
Ти одна.
Зимна осінь ще той слід листям не накрила,
Бо до тебе навесні я повернусь, мила.
Твої руки я візьму знову в свої руки,
Не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки.
Приспів:
Не ховай очей блакитний промінь,
Заспівай мені в останній раз.
Пісню ту візьму собі на спомин,
Пісня буде поміж нас.
Бо твій голос, бо твій голос — щедра повінь,
Я мов колос, зелен-колос нею повен.
Жовтий лист спаде і виросте зелений,
А ти в пісні будеш завжди біля мене.
