Естрадні пісні
Візьми з собою мою пісню —
Я в неї щастя наспівав.
Юнацька балада
Якось у Києві Івасюк зателефонував до Ростислава Братуня на квартиру Зінаїди Костянтинівни, удови поета-партизана Миколи Шпака, матері дружини Ростислава Андрійовича Неоніли. Володимир часто приходив, любив слухати її розповіді про поета, який загинув героїчною смертю у катівні гітлерівського гестапо. Ті часті відвідини вилилися у чудову «Юнацьку баладу», присвячену пам’яті Миколи Шпака.
Юнацька балада
вірш: Ростислав Братунь
музика: Володимир Івасюк
Там, над могилою героя, —
Скорбота схилених дерев,
Які шепочуть в неспокої,
Що він живе, що не умер.
Приспів:
Весни не вбити, не здолати,
Юнацьких не згасити літ.
І син живе, бо вічна Мати
І вічний молодості квіт.
Полине пісня ця з вітрами
Пелюсток снігом в далину;
Юнак живе десь поміж нами,
Свою шукаючи весну.
Приспів.
О, як прожив юнак той мало,
Як мало він пройшов доріг…
І досі ще здається мамі,
Що лиш переступив поріг.
Приспів.
Його роки пливуть над світом,
Немов хмариноньки ясні,
А він, коханням не зігрітий,
Пала в безсмертному вогні.
Приспів.
